Звучить весела музика в ефірі,
а в мене на душі печаль скребе:
не через те, що дні холодні, сірі
і хмари вкрили небо голубе.
А через те, що ближчає річниця,
коли Майдан над безвістю постав
і розцвіла здивована столиця
розмаєм помаранчевих октав...
Отож, є привід гучно святкувати
і бити в бубни за календарем.
Але ж чому не хочеться співати
і розливається на серці щем?
Тому що... ми до цього здавна звичні,
бо влада повертає раз у раз
до повних гаманців своє обличчя,
а спину, м’яко кажучи, - до нас...
Отак... мов граємо у масть бубнову -
витягуєм винового туза:
ще вчора щастя бачили підкову -
отримали сьогодні гарбуза.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Звучить весела музика в ефірі
і викликає в серці гострий біль:
не через те, що дні холодні, сірі
і хмари вкрили неба голубінь...
19.10.2005р.
Пiдкова
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109011302850
Свидетельство о публикации №109011302850
Рецензии