Історія котиться вгору,
аж ген - мимо нашого двору.
І ми вже пізнали утому,
бо котиться все мимо дому...
А ми куди котимось, Боже?
Все кажемо: плем’я вороже
готує нам десь ланцюги.
Насправді ж завжди навкруги
самі ми собі вороги...
Звалилась нам з неба свобода.
Та ми чудернацька порода:
не цінимо Божую милість.
Тож править Вітчизною гнилість:
то Лис - хитромудрий базіка,
то розумом наче каліка,
тепер заправляє тюхтій,
але вже по-справжньому свій -
відомий сумський торохтій.
На владнім олімпі повсюди
сидять богоборчі іуди,
плетуть і плетуть павутину
на нашій землі без упину.
А наш вседержавніший півень
давно став з базікою врівень:
свого "кукуріку" співець,
сподіванки звів нанівець -
о Господи, хай йому грець!
Кукурiку
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109011302364
Свидетельство о публикации №109011302364
Рецензии