Тебе шукав, мов голку в копні сіна,
В життєвім полі на краю.
Там заблукав, в Карпатських горах синіх,
Знайшов вже доленьку свою.
Кохана жіночко, немов сторіночка,
Ввійшла у доленьку мою.
Літа версталися і книга сталася
І мов тебе, її читатать люблю.
Мої можливості не перевершені,
Спіймав у долі журавля.
Душею вірною скажу сердешною,
Що ти кохана вже моя.
Літа у спільності, пливуть мов річкою,
На хвилях радості несуть в життя.
З’єднала нас і стала вічною,
Любов живе у нас в серцях.
Кохана жiночка
© Copyright: Петро Керанчук, 2009
Свидетельство о публикации №109011203920
Свидетельство о публикации №109011203920
Рецензии