Живу в підвішеному стані.
З-під ніг моїх тіка земля.
І хтось неначебто в тумані
у мене цілиться здаля.
Ост-ось, здається, постріл гряне...
А потім що?.. Не знаю й сам:
чи невідомість в очі гляне,
чи Богу душу я віддам.
А поки що... немов на зламі
довготерплячої душі,
живу в невизначеній гамі,
життя і смерті на межі.
А поки що...
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109011105441
Свидетельство о публикации №109011105441
Рецензии