Я вийшов на ганок

Я вийшов на ганок.
Був дивний світанок.
В оцій-то порі
Почув я шум на дворі.
Дивувався картині:
Блискучі краплини
Сипали з неба,
І, мабудь, так треба,
Веселки цнотливо
Вітали світило.
Воно ж поміж хмар
Сипало жар
В зелені краївки,
На білі домівки,
В світлі оселі.
З них люди веселі
Виходять на ганки,
Чи це не оманки:
Веселки і зливи,
Птиці грайливі,
Могутнії хмари,
Що тихо, без чвари,
Усім на потребу,
Линуть по небу?
Хоч іноді, зрідка,
Хмара-сусідка
З блиском, охоче
Дрижить і рокоче.

Дивився не марно,
Бо дуже вже гарно.
Немов якесь диво,
Напрочуд красиво.
Непересічно.
Гадаю – навічно.


Рецензии