Я боюсь, що колись ви пiдете...
І порожньою стане Земля,
Так захочеться все наздогнати,
Але потяг піде в небуття.
І ніхто мені в світі не скаже,
Де, знайти свій загублений час?
Де, слова недосказані взяти?
Відшукати, де зможу я вас?
Там, де брама тяжка в піднебессі,
Де, зозулі кують на зорі.
Де, немає зупинок у часі,
Я, зустріну вас в літній порі.
Нам любов’ю відмірено жити,
І родинне кохання плести.
Після розшуків, щастям горіти,
І разом душею цвісти!
Свидетельство о публикации №109011004490
Пусть в радости поет душа !
Успехов, Алена ! :)
Мишка 19.01.2009 10:48 Заявить о нарушении
И тебе всего наилучшего в Праздник Крещения!!!
Алена Цвигун 19.01.2009 13:10 Заявить о нарушении