Ти мов рiка, я наче човен
Разом пливемо в синю даль,
Та човен мiй водою повен
I весла зламанi, на жаль.
А ти бiжиш, не помiчаєш,
Як в хвилях я твоїх тону.
Хоч достеменно добре знаєш
Тебе я вже не перетну.
Та що тобi з такого дива?
Ти знов бiжиш у синю даль,
Твоя душа така щаслива,
В моїй лиш смуток i печаль.
Так i лишусь в твоїй безоднi...
Широким морем станеш ти,
Щоб бігти далi вiд сьогоднi
В безкрайнiх хвилях самоти.
10.09.2008.
Ти мов рiка, я наче човен
© Copyright: Сергей Дроботенко, 2009
Свидетельство о публикации №109010904862
Свидетельство о публикации №109010904862
Рецензии
Дякую за теплі рядки,що правда зі смутком,але таке життя з відтінками!!
з теплом Лідія!!!
Лидия Филимонова 26.02.2012 18:33 • Заявить о нарушении
з теплом Лідія!!!
Лидия Филимонова 26.02.2012 18:33 • Заявить о нарушении
На жаль в Українській мові без смутку ніяк.
З вдячністю, Сергій
Сергей Дроботенко 26.02.2012 21:06 Заявить о нарушении
З вдячністю, Сергій
Сергей Дроботенко 26.02.2012 21:06 Заявить о нарушении
На это произведение написано 18 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.