***

        Дотик осені


Зажурилась верба над водою,

Бо туманами осінь вже йде,

Прийде тихо, легкою ходою,

За думки немов тінь обійме.

Доторкнеться рукою до листя

І в промінні засяє воно,

Справжнім золотом чистим, барвистим,

Наче сонце створило його.

Та вночі, коли місяць зійде,

Холод знищить чарівний малюнок,

З вітром листя на воду впаде,

А в гіллі заховається смуток...


Рецензии
гарне... чимось воно підкупає. Хоч і не вразило проте приємна посмішка і тепло, а може ми всі заморочуємось написанням шедевру, і такі теплі вірші-подихи, в нас вже не виходять

з теплом

Томас Деяк   19.01.2009 17:53     Заявить о нарушении
Дякую за комент. Я й не претендую на геніальність, просто інколи народжуються римовані думки і хочеться ними поділитися з іншими.

Гордалика   20.01.2009 01:19   Заявить о нарушении