Св танкова

Буду пестить тебе,
Вітерцем в чистім полі,
Розцілую тебе,
Свіжим бризом на морі,
Твої русії коси,
Дивним сном уночі,
Заплету, як покоси,
Молоді косарі.

Твої ніженьки білі,
Що ступлять у травах,
Намочу і обмию,
В веселкових барвах,
Роси світанкової,
Що виблискує сонечком,
Світлячками ранковими,
Зірочками казковими.

А у ніч на Різдво,
Ясним місяцем стану,
І морозом вікно,
Розмалюю, погляну,
Святим Миколаєм,
До тебе прийду,
Цілунки, дарунки,
Тобі принесу.

Весняними дощами,
Пахучими квітами,
До тебе в вікно,
Постукаю вітами.
Думи тяжкі твої,
Солов'їними співами,
Я розвію…
 
Я полину тебе,
Снами світлими, дивними,
До казкових країв,
Із джерелами чистими,
Із стрімкими смереками,
Із пологими горами,
Де журливі трембіти,
Заграють просторами.

В твоїм серці засію,
Одвічне бажання,
Дам надію зустріти,
Єдине кохання.


Рецензии