Людина, що лишилася, без подиху
Як почувається людина, що не дихає,
Коли вона не відає, що діється,
Коли не знає, що це відбувається.
Вам не довідатись про те, що вона думає,
Вам не збагнути, що їй мариться,
Коли без кисню серце глухо стукає,
А в голові думки хтось ніби плутає.
Не зрозумієш ЦЕ, коли не спробуєш,
І не відчуєш ЦЕ, коли не зважишся,
Затримати свій подих не вагаючись,
Пірнувши в воду не спираючись –
На руку друга. Там залишишся.
Ти сам на сам, один з безоднею.
І тільки там, ти в невагомості,
В суцільній темноті та мороці,
За якусь мить до несвідомості,
Можливо осягнеш, як почувається,
Людина, що лишилася, без подиху…
Свидетельство о публикации №109010601205