Птахи летять у вирій так далеко,
За океаном літечко знайти.
І з України я провів лелеку
І вслід за ним сам вирішив ідти.
В отім краю, омріянім, далекім,
До гнізд нових пташиних дійшов.
Немов в раю, в теплі стояв лелека,
А тільки я там щастя не знайшов.
Я мав свій дім, садочок біля хати,
А тут ніхто на мене не чекав.
Читав листа, щонаписала мати,
Й на чужині ще дужче сумував.
Я мріяв повернутисядодому,
Щоб на Дніпро хоч глянути здаля…
І сину правду повідати своєму –
Що щастя там, де Батьківська земля.
Прости Вкраїно! Прости свого сина,
В сумну годину полишив я тебе.
Відчув в оцьому вже свою провину –
І свого щастя полишив сам
себе.
Батькiвськi слова
© Copyright: Петро Керанчук, 2009
Свидетельство о публикации №109010403483
Свидетельство о публикации №109010403483
Рецензии