Посвята патрiотовi - Patriot und Wahrheit

Влада  -  це  ніщо.  Життя  одне  лиш  цінне.
Вбивать  людей...  Це  взагалі  нащо?!
У  прикростях  життя  підлота  -  всім  провина.
Закони  хижих  звірів:  люди  там  -  ніщо.

Вбивають  думкою  і  словом,  пістолетом,
Стріляють  в  скроню,  не  визнаючи  лиця...
Страшним,  кривавим,  грішим  тим  квінтетом
Безсоромно  всміхаючись,  нищать  до  кінця.

Ревно  доводять  самі  між  собою,
Бійкой,  мовляв,  я  -  Патріот!..
Словами  порожніми,  злість  із  мольбою,
Жевріє  в  серці:  "Ти  -  ідіот!"

Нема  піклування,  немає  турботи...
Що  для  тебе  є  народ?!
Є  тільки  "Я"  та  багато  підлоти,
Чорний  та  жадібний  рот.

Культивують  думки  самосвідомості:
"Україна  для  нас  лиш  одна!.."
Але,  переходячи  пути  законності,
Україна  для  них  -  це  чума!

Він  не  може  спуститись  з  шкіряного  Олімпа
Запитати  народ  що  болить.
Він  боїться  згубити  гріховного  німба  - 
Ненажерливість  їхня  не  спить!

Зайві,  порожні,  нові  забаганки...
Не  хвилюйтесь,  все  стерпить  народ.
Тут  потрібен  новий  діамант  для  панянки!
Обіцянки?  Народу  це  потім  "дойдьот".

І  маленьке  дитятко  на  голій  підлозі
У  брудному  підваллі  їсть  хліб...
Підібгало  під  себе  малесенькі  нозі  - 
Ось  у  кого  у  світі  є  німб.

Вмерла  мати  давно,  не  зрослася  ще  рана,
Але  щире  серденько  його...
Тільки  шепче  в  жалобі:  "Українець  лиш  я  ..."
Знає  це  лиш  і  більш  -  нічого.

Ось  за  це  ти  боролась?!
Таким-то  майбутнім  марила  ти  крізь  віки?!
Тож  на  те  й  напоролась.  Сиди  й  мовчки  дякуй.
Незалежність  же  є  -  то  й  цвіти!

Та  лиш  серця  дитячого  зрадить  не  можна!
Не  існує  тут  місце  чи  чин!
Живемо  для  тебе,  Україно  заможна!
Навіть  зрадити  в  мріях  немає  причин!