Ти, була в отой час, ще дівчина,
Та по долі любов не моя.
Хоч і поруч твій рід із Сумщини,
Та чекала Карпатська земля...
Заспівали тобі полонини,
Навівали любов з синіх гір.
Твоє серце, як я, полонили,
Хоч і був отой час ще не твій...
Згодом перше віджило кохання,
Одяглась і ти в чорне вбрання.
Твоя доля на мене чекала,
Повінчав Господь долі і нас...
... Ти кохану мені замінила,
Полюбила мене, як вона.
В отой час тобі став твоїм милим,
Дарував Бог нам спільне життя...
... величаю Богинею в долі,
Особистість ціную в ділах.
Ми не зрадили першій любові,
То ж і друга не зрадила нам.
Хай позаздрять в коханні і діти,
Й ти кохана, від щастя жарій.
Ти для мене тепер - Афродіта,
Поруч я – Аполон уже твій.
Вiрнiсть
© Copyright: Петро Керанчук, 2008
Свидетельство о публикации №108122900877
Свидетельство о публикации №108122900877
Рецензии