тiнi вночi

не стачить мізинчика твоєї правиці
аби через ніч перейти
не заблукавши у спокуті марев
О, твій подих! -
колискова збентеженому серцю,
довірою обличчя на моїх грудях
співають янголи-херувими
у кожнім порусі легень
не стачить
мізинчика твоєї ступні -
вона вислизнула з-під ковдри вранці
силуючись піти...
і я вкутую її мов немовляту
і замовляю печаттю поцілунку -
не йди!
не стачить...


Рецензии
Є багато "відсупів" від "канону" слова, але, як малюнок-мить мені цей Ваш вірш сподобався...
Щасти!

З посмішкою,
Геннадій

Панченко   21.02.2010 15:21     Заявить о нарушении
Дякую, що промовчали.....

З посмішкою!

Панченко   12.03.2010 00:13   Заявить о нарушении