Мирова

За сонцем  хмаронька пливе,
І хороводи спільно водять.
То з півдня, з півночі  зайде,
То на вівтар разом  заходять.
Шепочуться  поміж собою,
А то погиркавшись в отім -
Зринуть гарячою сльозою,
Так ніби  течія Гольфстрім...
Знов мирову Земля їм справить,
У задоволення своє,
За щастя все з небес приймає,
 Оте, що Бог  її дає.


Рецензии