У тролейбус ввійшла Маша
І в руках держить напій.
Посадила її мама,
Поруч, згорбившись, стоїть.
Донька "Живчик"-ом смакує,
Солоденьку воду п'є.
Мама просить, та й не чує,
Вередує, не дає.
Поруч люди: - ой дитино,
Вода й мати - все твоє!
Це ж вона тобі купила,
Ти й сьорбнути не даєш...
... Пояснила вчинок Маша,
В неї логіка своя: -
Мені й татку, мама наша,
А водичка лиш моя!
Звело в тілі дух і жили,
Мов німий у мить ту став.
Маєш, мамо, що навчила,
То ж за вчинок - вибачай.
Ну й поколiннячко...
© Copyright: Петро Керанчук, 2008
Свидетельство о публикации №108122700564
Свидетельство о публикации №108122700564
Рецензии