(бувальщина)
Якось Сандра та бабуся,
Вийшли в місто погулять.
Сонце є, вона ж "надулась",
Дай пиріг її хоч плач!
Та не той, за одну гривню,
Коротенький і худий...
А той з м'ясом, за чотири,
Як долоня, дорогий...
Взяла бабця лиш для неї,
Весь розтратила "бюджет".
Не зосталось у кишені,
Й на автобусний білет...
... Йдуть додому разом пішки,
А онучка пиріжок -
Своїй бабці не дасть й трішки,
Глянь - розв'язаний шнурок!
Розгубилася Сандруся
Та оце лише на мить: -
На тримай пиріг, бабусю,
Та невздумай відкусить!..
... то ж задумалася бабця,
Як онучку їй любить?..
Можна з нею прогуляться,
Але ж як в майбутнім жить?..
Не розгубилась
© Copyright: Петро Керанчук, 2008
Свидетельство о публикации №108122700558
Свидетельство о публикации №108122700558
Рецензии