Гумореска Сварка

На підпитку, весь зім'ятий
Чоловік прийшов до хати,
Жінка лайкою стрічає,
Сонні очі витріщає:

Ти дививсь, яка година,
Неприборкана скотино?
Кажеш випив у батьків...
Може, вже кого завів?
Не була б я жаліслива,
Я б тебе, заразо, вбила!
Як ішак, туди-сюди,
Не допросишся води.
Дітям носа витираю,
Хвору матір доглядаю.
Цілий день біля плити
І в невіданні, де ти.
Краще б вийшла за Миколу.
Пам’ятаєш рідну школу?
Він тепер великий бос –
В поліклініці завхоз.
І за що мені це горе?!
Краще кинути у море
І не бачить твого рила.
Щоб чума тебе звалила!
Щоб крові ти вже напився!
Мухоморами втравився!
Щоб у шахту провалився
І від мене відчепився!
Будеш у коморі спати,
Досить нервами тріпати,
Навіть рот не роззявляй
І зі мною не лягай.
Не була в театрі й досі,
А ти, стерво, напилося.

Чоловік, заради шани,
Простягнув пахкі тюльпани.

 - Так і будь, лягай зі мною.
Та й накрились з головою.