З тих пір, як світ наш народився,
Вона посіяла життя.
Його здобутки, розум, сила,
Джерельний світові звитяг.
Печалі зносила і горе,
Створила радість, пісню й вірш.
Дітей проводила у море,
У всесвіт линула до зір.
Їх є мільйони наших Неньок,
Та в кожного лише одна.
Мов сонце, серце гріє в неї,
І не згасає тепло в снах.
І буде в світі жити краще,
В аулах, в місті і в селі.
Дозріє з хлібом пісня й щастя.
Як буде матір на Землі!
Матер
© Copyright: Петро Керанчук, 2008
Свидетельство о публикации №108122701107
Свидетельство о публикации №108122701107
Рецензии