Стирчать стовпи цив1л1зац1й...

 Спалив любов спокуси спалах,
Сяйнула хить. Сичить зола"...
       Микола Клец.

Стирчать стовпи цивілізацій,
На самім океанськім дні,
Як наслідки інсинуацій
Водою вкрилися сумні...

Сліди Гомори і Содому...
Від перших, до останніх днів,
Що від постійного повтору
Колізій, фактів, та гріхів...

Смола кипить... Вогонь палає,
Реве потужно океан,
Ми знаєм, як Господь карає,
Піднявсь до неба ураган...

А близнюки "Катрин" і "Ріта",
В тривозі імена звучать...
Вони петляють блудним Світом,
Земну руйнують благодать...

Автор Геннадій Сівак.
24 вересня 2005 року.


Рецензии
Мудрый и замечательный стих, Геннадий!
Прочитала с удовольствием! Спасибо Вам за Ваш талант!
С искренним уважением, Вера.

Вера Осыка   26.12.2008 11:21     Заявить о нарушении
Вера!
Спасибо Вам.
С уважением и теплом, Геннадий.

Геннадий Сивак   26.12.2008 18:43   Заявить о нарушении