Все життя неначе кіно,
І всі люди у ньому актори.
Є у ньому добро і є зло,
Та у кожного є своя доля.
Доля вічна, вона в нас живе.
В далечінь ту життя полинає.
Роль вона у кінові землі,
Роль та різна, що кожному дана.
приспів:
Життя? Життя - кіно.
Кіно буває різним.
У кожного доля своя
І радісна і грізна.
Життя? Життя - кіно.
Кіно буває різним.
У кожного доля своя
Мов у кінові пісня.
Я теж маю свою певну роль.
І її безперечно зіграю.
Допоможе у цьому хай Бог,
Бо як жити я зовсім не знаю.
Боже, милий, мені поможи.
Підкажи ту дорогу до краю.
Щоб життя це спокійно іти,
Щоб не знати пекельного раю.
приспів:
Життя - кiно
© Copyright: Лилия Дорожко, 2008
Свидетельство о публикации №108122503830
Свидетельство о публикации №108122503830
Рецензии
Дивно гарна українська мова.
Шкода, що я її зовсім не знаю...
Философский Саксаул 01.04.2011 02:17 • Заявить о нарушении
Шкода, що я її зовсім не знаю...
Философский Саксаул 01.04.2011 02:17 • Заявить о нарушении
Здравствуй, а я и соскучилась за вами и забегаю очень редко.
Думала что это прикол такой - не знать украинский язык.
А что именно не знать,ведь слова все почти одинаковые.
Лилия Дорожко 30.04.2011 18:14 Заявить о нарушении
Думала что это прикол такой - не знать украинский язык.
А что именно не знать,ведь слова все почти одинаковые.
Лилия Дорожко 30.04.2011 18:14 Заявить о нарушении
Думаю, справа навіть не в
мові. Головне - що ми один
народ.
Философский Саксаул 30.04.2011 21:00 Заявить о нарушении
мові. Головне - що ми один
народ.
Философский Саксаул 30.04.2011 21:00 Заявить о нарушении
Да, все мы под Богом ходим, и сыновья одного отца, Иафета, а еще много на своих землях приютили сыновей Сима. Да вот земли у нас разные.
Довго вона збирала, вибудовувала обійстя своє. Вона хоче жити на вистраждалій для себе землі і мати, хоча і нове, але власне імя, бо попереднє забрала донька і навіть не сказала "спасибі". Ще й перекрутила його в десять бубликів. Та нехай дитя бавиться, а смоктати вже досить. Якось треба викормити своїх ґавриків, що тебе населяють. А та, що визнана Великою державою, їй мама не в авторитеті, хай справляється сама з своїми.
Лилия Дорожко 01.05.2011 18:46 Заявить о нарушении
Довго вона збирала, вибудовувала обійстя своє. Вона хоче жити на вистраждалій для себе землі і мати, хоча і нове, але власне імя, бо попереднє забрала донька і навіть не сказала "спасибі". Ще й перекрутила його в десять бубликів. Та нехай дитя бавиться, а смоктати вже досить. Якось треба викормити своїх ґавриків, що тебе населяють. А та, що визнана Великою державою, їй мама не в авторитеті, хай справляється сама з своїми.
Лилия Дорожко 01.05.2011 18:46 Заявить о нарушении