Казка

Закохався старий місяць в молодиченьку,
Скинув зірку з неба у криниченьку.
Молодичка бачила, як зіронька тонула,
Вхопила відерце й швиденько зачерпнула.

– Не пустуй даремно, лисий дідугане, –
До місяця всміхається личенько рум’яне.
– Маю чоловіка, що цілує ноги,
А до тебе, місяцю, не знайти дороги.
Чому гірко плаче зірка полум’яна?
Не дратуйся, місяцю, не твоя кохана.
Ти же вічний вартовий зоряної ночі,
Краще задивляйся у зіркові очі.

Молодиця у водиці сполоснула ніжки,
Та й жбурнула зірку місяцю на ріжки,
Коли в молодички синочок народився,
В його темних оченятах місяць засвітився.


Рецензии
Здравствуйте,Татьяна!Каждое ваше произведение очень радует,вызывает прекрасные эмоции,и "Казка"-не исключение!По-прежнему очень рада нашему знакомству,с праздниками!

Оксана Небесная Гамза   21.04.2009 10:17     Заявить о нарушении
Спасибо, Оксаночка! И я рада нашему знакомству. С праздникос Пасхи.
Будьте счастливы и вдохновенны.
С нежностью,
Таня

Татьяна Левицкая   21.04.2009 13:02   Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.