Перед дощем

Збирається на дощ…  Земля на повні груди
Вбирає прохолодний подих хмар.
Ще мить і дощ розгонить  всюди
Оцей нестерпний спекотливий жар.

Як гримне грім, ударить блискавиця
І ринуть вниз потоки водяні
Розімкне руки в захваті землиця
І усміхнуться  очі росяні.

А зараз мить тривожного чекання…
Завмерло, посіріло навкруги…
Так жде дівчина першого кохання,
Так орача чекають облоги,

Так первістка чека сім’я щаслива,
Так щастя жде, напевно, кожен з нас…
Здригнулось… Вдарив грім… Й шалена злива
Цілує й обнімає землю враз.

1986.


Рецензии
Гарні у Вас вірші, Валентино. Мова доступна, чудова. Пишете, так ніби розмовляєте з другом чи сама з собою.
З щирістю,
Тетяна

Татьяна Левицкая   02.02.2009 21:18     Заявить о нарушении
Дуже вдячна Вам за такі приємні слова. Рада, що мої вірші знайшли відголосок у Вашій душі. Таню (якщо не заперечуєте), якщо ви звернули увагу на дати то зрозуміли, що на своїй рідній мові я вже давно не пишу. Розмовляю і пишу російською. Правда з того часу, як живу в Києві більше стала розмовляти українською, може з часом знову стану писати цією чудовою мовою.
З повагою, Валентина.

Валентина Толошная   03.02.2009 00:33   Заявить о нарушении
Валентино, я теж живу у Києві. Зайдіть на "SMS від серця до серця",
там, для Вас повідомлення.
З симпатією,
Тетяна

Татьяна Левицкая   03.02.2009 00:55   Заявить о нарушении