Поет
Отак було підряд вже сотні літ,
Можливо тисячі, чи навіть й більше.
Сказати не берусь, короткий в людей вік,
Та час від часу життя ставало ліпше.
Коли б і де б він не ходив - поет,
Селом по вулиці, чи містом -
Повсюди відчувався душі злет,
В широчині, здавалося з ним тісно.
З його душі весна розпочиналась,
Тепло і взимку лилось через край.
У спілкуванні з ним вже відчуваєш,
В морозний день в душі і серці жар.
А забажаєш, осінь подарує,
І листопадним часом в мить пройме.
Блаженний сам і вас він зачарує,
Крізь риму вірша тепло душі вдихне.
То ж не баріться, закликати в кабінети,
На вулиці не розминіться з ним.
Спілкуйтесь при випадку з поетом
І дивом насолоджуйтесь живим.
© Copyright: Петро Керанчук, 2008
Свидетельство о публикации №108122000099
Свидетельство о публикации №108122000099
Рецензии
