Зустрів весною світ, тебе, кохана...
Бузковим цвітом щастя дарував.
Хоч в зимній день, в літах, моєю стала,
Твою любов, мов літо, смакував!
Давно вже стертий край початку в долях,
Мов свідки, нами пройдені роки.
Життя крутило лихом, мов у жорнах,
Та не змогло нас щастям обійти.
Онуків Бог послав уже в дітей
І доленьку мою тобі, немов причастя.
Щоб у парі святкувала ювілей,
У колі рідних, друзів, серед щастя.
Мов скарб, моя любов тобі завжди,
А в День народження дарую вдвічі.
Я збережу тебе, кохана, від біди,
Щоб не дивилась смутком в твої вічі.
То ж хай тобі травневий дивний день,
Весну й зимою вносить у життя.
Мов сонцем будь, для мене й для людей,
Щоб світло не згасало в почуттях!
20 травня 2008 р
В день народження
© Copyright: Петро Керанчук, 2008
Свидетельство о публикации №108122000114
Свидетельство о публикации №108122000114
Рецензии
Чомусь завжди вважав що любов не можна смакувати,
ії треба дарувати, та й годі.
Над віршами треба працювати більше.
Осьо туточки ритм рветься, та кількість складів не співпадає.
"Онуків Бог послав уже в дітей
.....
Щоб у парі святкувала ювілей,
....."
Сергей Гуназа 20.12.2008 15:58 • Заявить о нарушении
ії треба дарувати, та й годі.
Над віршами треба працювати більше.
Осьо туточки ритм рветься, та кількість складів не співпадає.
"Онуків Бог послав уже в дітей
.....
Щоб у парі святкувала ювілей,
....."
Сергей Гуназа 20.12.2008 15:58 • Заявить о нарушении
Любов - це нерозгадана загадка і відповідь на неї у кожного своя. То ж
солодкі її почуття можна і посмакувати. Дякую.Петро.
Петро Керанчук 01.01.2009 07:53 Заявить о нарушении
солодкі її почуття можна і посмакувати. Дякую.Петро.
Петро Керанчук 01.01.2009 07:53 Заявить о нарушении