В переповненім трамваї,
Став в кутку з онуком дід.
Хлопчик надписи читає
І бормоче — ін-ва-лід!
Де!?.. - дідусь його питає,
Я не бачу отаких!
А навпроти позіхає,
Здоровенний молодик!
Над ним літери аршинні,
Прстяглись аж до дверей!
Свідчать всім — місця під ними,
Інвалідів та дітей.
Вова крутить головою,
Не второпає ніяк.
Вад, немає ніодної,
Чом розсівся там отак?!..
... Не хвилюйся ти даремно!
Підказав онуку дід.
Він на голову напевно,
Настоящий інвалід!
Iнвалiд
© Copyright: Петро Керанчук, 2008
Свидетельство о публикации №108121900389
Свидетельство о публикации №108121900389
Рецензии