Були радощі шаленого кохання,
Та все замерзло сивими ночами,
Ніби пристрасть літнього бажання,
Зимовим садом стала поміж нами.
Скувало кригою всі почуття гарячі,
Не розтопити та не зрушити той лід.
Тепер ми дивимось, немов незрячі,
Байдужими очима на холодний світ.
Пригріє голубінь, зазеленіє всюди,
Пташка сповістить: «Кохання час».
Замерзлі почуття весною не розбудиш,
Зимовим садом стали поміж нас.
Замерзлi почуття
© Copyright: Татьяна Левицкая, 2008
Свидетельство о публикации №108121903776
Свидетельство о публикации №108121903776
Рецензии
Який не є, все ж сад, а ось коли би його зрубати...
Юрий Лазирко 31.12.2008 23:01 • Заявить о нарушении
Юрий Лазирко 31.12.2008 23:01 • Заявить о нарушении
Дякую, Юрію, за відгук. Зрубати немає сили, а може й шкода, все ж таки спогади.
З повагою та теплом, Таня
Татьяна Левицкая 01.01.2009 17:19 Заявить о нарушении
З повагою та теплом, Таня
Татьяна Левицкая 01.01.2009 17:19 Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.