Над головами в нас небесні стелі,
А простір мій між стінками валіз,
А тіло то труна душі моєї -
Закрита домовина моїх сліз.
Світили зорі. Шлях назад додому
Наснився лабіринтами доріг.
Свята святих в моєму сні страшному
Перетворилась в швидкоталий сніг.
Йду вулицями міста мого серця,
Серед людей нікого вже нема:
Ні батько, ні кохання не озветься -
Навколо лиш глуха стіна.
Руїни замість світлого будинку -
В кошмарах прокидаюсь серед ночі,
Не відчуваю ранками спочинку,
Бо сни мої на диво є пророчі...
15.10.2007
Над головами в нас небеснi стелi
© Copyright: Ольга Полец, 2008
Свидетельство о публикации №108121701018
Свидетельство о публикации №108121701018
Рецензии