Синя казка. Imants Ziedonis

Я очень люблю эту сказку у Иманта Зиедониса и несколько лет назад, когда переводила его"Цветные сказки" на украинский язык,я их прямо все в живую видела и  так хотелось нарисовать иллюстрации к ним, а синий конь - так всё и топтался где-то поблизости.:).
Синя казка.

Синій кінь у горосі. Так, синій кінь у горосі. Ще вчора я його бачив. Він їв сині горохові квіти і я знаю, чому він синій.
    Так вирішили інші коні. Коні усого світу зійшлися до купи на Загальні Збори Усіх Коней – чорних, білих, гнідих та димчатих, сивих, буланих  та в яблуках- і вони  говорили:“Може статися, що машини отримають перемогу і ми загинемо. Уже на сьогодні у нас так мало лошат. І старих лошаків віддають до лисячих ферм лисицям. Зробимо так, щоб один кінь був безсмертний!” Вони вирішили, що безсмертний кінь буде мати колір надії і чекання – синій, як анемони, гіацинти та незабудки. Усюди, в усьому світі  де тільки  людина  сумує у чеканні, він повинен буде бути поряд, саме тому  синьому коню  дали сині крила і назвали
                СИНІМ КОНЕМ НАДІЇ.
    Ще Загальні Збори Усіх Коней вирішили, що Синьому Коню Надії  потрібно буде бути завжди одному, бо найсильніше нудиться той, хто самотній, саме тому не буде другого синього коня, не буде у нього ані товариша, ані подруги, не буде у нього синіх лошат – він буде один і безсмертний.  Тоді засумував синій кінь, але усі коні стали говорити про те, що сум теж є синій, і що той йому дуже пасує, і більше вони вже свого рішення не поміняли.
     “Ти є кінь мрії,” говорили йому. “Ти можеш їсти і пити усе те саме, що їмо і п’ємо ми, усі коні,” говорили йому, “та тільки, якщо ти  будеш їсти тільки те, що їдять усі,  ти втратиш свій синій колір і загинеш.  Ти є кінь мрії и тобі потрібно їсти незабудки. Усі сині квіти є твїй харч. Коли небо є чисте та синє, іди на небо та й виваляйся в ньому!  Коли море є синє, іди та й викупайся у морі!  І, якщо ти захочеш пити, то тобі потрібно буде знайти сині джерела надії. За синьою горою у синій долині ростуть три сині вільшини посеред сосон - ось там є сині джерела. Там, де три сині блиськавки синіми шаблями зайця гонять. Там, де три сині хмарки у синій бочці заснули. Там, де... ну то, ти вже й сам знайдеш. І, якщо немає джерел, ти можеш пити тільки з синіх відер, з синіх мисок, з синіх кварт, з синіх склянок.
    Запам’ятай, що ти ніколи не повинен жити поряд, але тобі завжди потрібно жити десь там, у синій далині. Люди завжди дивляться з надією у далечину. Туди, де море далеке і синє, туди, де небо далеке і синє, туди, де далекі та сині ліси. Там ти повинен жити. Близько ти не повинен підходити. Близько ти можеш підходити тільки у сутінках синього ранку  чи ж у тумані синього вечору.”
    Так було наказано коню. Ось саме тому мало кому вдається побачити його поблизу, майже ніхто і ніколи його не бачить.  І люди нудьгують за далечиною. Коли ранньою весною прилітають граки та під ліщиною квітнуть сині анемони, дивись уважно- чи там немає слідів синього коня? Іншого разу дивишся, а у саду об’їдені сині гіацинти. Літом, коли квітне льон чи ж у житньму полі волошки квітнуть,  по полю йдіть тихенько – там синій кінь пасеться. А одного разу він з’їв на Інтиній парасольці усі сині квіти.Вона весною пішла на узлісок вчитися геометрію, готувалася до испиту, положила парасольку у бік та й вчиться теореми. Потім зібралася до дому, дивиться: так то ж вже не парасолька! Усі сині квіти з’їдені, залишилися тільки жовті. І як він так зумів такі дрібнесенькі поміж дрібненькими повибирати? Одного разу у туристичному поході, перед обідом ми на полянці постелили цепату з такими синіми намальованими сливками. Поїли, пішли купатися, а коли повернулися, то на нашій скатертині усі сині сливки були вже з’їдені. Знову десь поряд був синій кінь. Особливо йому подобаються сині дівчачі банти.
    Та, коли настане біла зима, у сутінках його можна побачити там, де від ялин падають довгі сині тіні. Там він лиже сині тіні і виглядає так, неначе замерз. Та якщо ви хочете побачити його зовсім близько-близько, та можливо ще й зфотографувати, то тоді на дворі у вечірніх сутінках поставте казанок чорничного киселю з кльоцками, чорниця йому дуже  до смаку.
    Ті, хто їздить верхи на синьому коні, ті світ бачать синього кольору: зайці для них сині, гриби сині, черемха теж синя. Саме тому й говорять: синє диво. Сам по собі синій кінь вже є диво, і той, хто на ньому їздить верхи – бачить синє диво. Та тільки, як правило, до себе близько він підпускає та дозволяє їздити на собі верхи тільки поетам, але, якщо у вас є пригорща синього овса... А чи у вас є пригорща синього овса?