Сповідатись в гріхах.
Прийти додому.
Напитися свяченої води.
І стане так вразливо підсвідомо
від ангела безшумної ходи.
То є любов.
То є душа (чи совість?),
що виведе й сліпого на майдан.
А потім знов порине в молитовність,
залишившись із тілом сам-на-сам.
Іще не ніч…
іще не треба вперто
ховатися у вигадану тінь.
Мов гори з пліч –
розхристані, роздерті
думки спливають у безмежну синь.
Такі непевні і незграбні, може,-
їх перебрати б слід до забуття…
Прости гріхи, мій милостивий Боже!
Прийми від серця щире каяття!
З молитвою - укр
© Copyright: Анна Бех, 2008
Свидетельство о публикации №108121304102
Свидетельство о публикации №108121304102
Рецензии
Чудовий вірш! Я в захваті! Давно не бачив нічого подібного! Поєднання майстерності і таланту я побачив і в інших Ваших віршах, Анно. Обов"язково повернусь до них. А щоб не забути про свою обіцянку, вношу Вас в список рекомендованих авторів.
З подякою і повагою,
Сережа Никакой 18.12.2008 16:48 • Заявить о нарушении
З подякою і повагою,
Сережа Никакой 18.12.2008 16:48 • Заявить о нарушении
Дуже дякую Вам за високу оцінку моїх віршів. Нічого не надихає автора більше, ніж такі слова.
Анна Бех 19.12.2008 12:34 Заявить о нарушении
Анна Бех 19.12.2008 12:34 Заявить о нарушении