як, тепер, пощастило менi...

Розвернулася і полетіла,
Моя птаха у теплі краї.
Залишитися не захотіла,
І просив і благав я її.

Дивним поглядом перевернула,
Мою стомлену душу,у мить.
За ту мить мене,наче,забула.
І,від того,нестерпно болить.

Вона йде.Я її проводжаю.
І,уже,не побачу,нажаль.
Та,від того,ще більше кохаю
і сильніша,від того,печаль.

Все ж,не маю я права винити.
Називати зрадливою.Ні!
Вона хоче так саме любити,
як,тепер,пощастило мені...


Рецензии
Не надо печалиться.... радуйтесь!!!

Морозяка   19.02.2009 23:38     Заявить о нарушении
А я тут и радуюсь)))
повезло(пощастило)
влюбляться не один раз
везет не всем)))

Ниагарский Водопад   20.02.2009 00:18   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.