Ще один день позаду, який провожу без тебе.
Сакури облітають надто вже символічно.
Чутно дитячий сміх, сонце вдягає рожеве,
Змахую в сутінках сльози жестом звичним.
Ти на один день ближче, ще б пережити вечір…
Як пережити вічність, яка не єднає нас?
Серцю набридло битись, серце планує втечу.
Замість цілунку прощання дарує прощальний спазм.
Але ж я пташка-Фенікс, ранком зберусь з думками,
Серцю пробачу втечу, попіл змахну з крила.
Буду щасливо всміхатись, співати і пити каву,
Переживати вічність, тільки би ти чекав.
Ще один день позаду
© Copyright: Эленка Феечка, 2008
Свидетельство о публикации №108120900415
Свидетельство о публикации №108120900415
Рецензии
Замість цілунку прощання дарує прощальний спазм.
Сподобалось... Цікаво, часто використовуючи українську мову в житті /найчастіше - в роботі/, ніколи не спадало на думку віршувати нею....
Кристина Ма 26.01.2010 17:49 • Заявить о нарушении
Сподобалось... Цікаво, часто використовуючи українську мову в житті /найчастіше - в роботі/, ніколи не спадало на думку віршувати нею....
Кристина Ма 26.01.2010 17:49 • Заявить о нарушении
Дякую! Я край рідко віршую українською.:) Але, так виходить, що найінтимніші почуття виплескую саме українською:)
Эленка Феечка 27.01.2010 12:03 Заявить о нарушении
Эленка Феечка 27.01.2010 12:03 Заявить о нарушении