Непомітно літо проминуло,
Загойдались більше проводи,
Сонечко чомусь почервоніло,
Мало гріє й світить не туди.
Вересень дощем благословляє,
Наша річка вийшла з берегів,
В небі клин птахів нас проминає,
Вітер листя рве із здеревів.
В полі знову щось загуркотіло,
Мабуть сіяти прийшла пора,
В школі щось неохоче задзвеніло,
Загуділа, засміялась дітвора.
Ластівки зібралися на дроті,
Між собою бесіду ведуть,
Їм летіти аж за море, потім-
До гнізда їх крила приведуть.
Все проходить швидко, непомітно,
І до школи знову я прийду,
Я ходив раніше з дітьми,
А тепер, онуків поведу.
Осень
© Copyright: Николай Радев, 2008
Свидетельство о публикации №108120904021
Свидетельство о публикации №108120904021
Рецензии