В яму глибоку кинь жменю землі,
Хай пухом земля йому буде,
Відізветься жалоба риданням в селі,
Поховання ніхто не забуде.
Ой, горе ж горе, туга потоком
Вилилась, як повінь у річку,
Міг би ще жити, та доля жорстока
Судила могилу та свічку.
Він жив, як умів, нісенітні для всіх
Були його вчинки смугасті,
Він, може, душу свою не зберіг,
Бо не купався у щасті.
Любили його? Дехто так, дехто ні.
Немає значення в цьому,
Не виросте колос на жатій стерні,
Він також не прийде додому.
Втрата
© Copyright: Татьяна Левицкая, 2008
Свидетельство о публикации №108120701770
Свидетельство о публикации №108120701770
Рецензии
Спасибо, Анатолий, за добрые слова.
С теплом,
Татьяна
Татьяна Левицкая 16.12.2008 16:38 Заявить о нарушении
С теплом,
Татьяна
Татьяна Левицкая 16.12.2008 16:38 Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.