солодка вата

Стукотять по склу ледь помітні сріблясті місячні промені...
так тихенько...
 дзинь дзинь...
як величезний птах, зроблений з самого духу й подиху... 
місяць доброзичливо шкіриться і хитається від теплого вітру...
Серце наповнене патокою...
така тянуча, солодка і липка, як саме щастя...
Вітер тріпає мене по голові,
я міцно прижимаюся до його пухнастих м’язів
і шепочу йому мовчки про твої очі...
Він каже – це тобі, тримай ніжно
і вони будуть цвісти як квіти в твоїх косах...
Я позіхаю, зорі посміхаються твоєю посмішкою...
Він колисає мене...
я думаю про те, як ти твориш мою нескінченість...
про золото в твоєму волоссі...
про безтілесний, осяяний вічністю, струм в твоїх дотиках...
Я засинаю...
але навіть крізь закриті очі відчуваю, як він посміхається...
 він знає...
Шепочу йому, щоб переніс тобі через хмари і гори слова «я кохаю тебе»...
він шипить «спи...»
Він обіцяв...

/////////////////////*\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\

стучат по стеклу еле заметные лучи луны...
тихонько так..
дзынь дзынь...
как огромная птица, полностью созданная из духа и дыхания...
луна добродушно лыбится и качается на ветру...
сердце наполнено патокой...
такая сладкая, липкая и тянучая как счастье само по себе..
ветер треплет меня по голове
я крепко прижимаюсь к его пушистым мускулам
и шепчу ему про твои глаза...
он говорит - это тебе, держи нежно,
и они расцветут, как цветы в твоих косах...
я вздыхаю, звезды улыбаются твоей улыбкой...
он убаюкивает меня...
я думаю про то, как ты творишь мою бесконечность...
про золото в твоих волосах...
про бестелесный, освященный вечностью, ток в твоих прикосновениях...
я засыпаю...
но даже сквозь закрытые глаза ощущаю, как он улыбается...
он знает...
шепчу ему, чтобы отнес тебе через облака и горы слова "я люблю тебя"...
он шипит "спи"...
он обещал...