Ода життю

Сотворіння, світанок і ранок настав,
Весняний і свіжий від подиху трав.

Народження світу приходить з весною,
Живе все вона надихає любов'ю.

Співає в душі твоїй кожна струна
І ти непомітно стаєш молода.

А трави і квіти, умиті россою,
Малюють картини веселкові знову.

І гає сопілками кожна струна -
Це літо прийшло - не тримай почуття.

Ці барви для тебе - палітра життя.
Від тебе залежить картина буття.

Іди до людей, не тримаючи зла,
Високою буде вершина твоя.

І золотом осінь врожайна проллється,
Любов нескінчення сповна повернеться.

Барвиста, цікава, чуттєва, стрімка,
Така неповторна осіння пора.

І раптом затихла, завмерла природа,
Неначе згоріла осінняя врода.

А білі мережива творить зима,
І досвіт і мудрість вплітає вона.

На мить зачарована, мариш весною,
Та ранком весняним пробудишся знову.

І ранки весняні повторяться знову.

08.03.2008


Іллюстрація: "Вітаю Вас", полотно, олія, 2005, Ольга Угнівенко