Хай лишаюсь я в темній парадній,
Хай мотузку зів`є з мене осінь.
Бездоганний але безпорадний,
Я на тебе чекаю ще й досі..
Першим-ліпшим залишусь назавжди,
Решту грошей віддавши за грати.
Потерпаю від голоду й жаги
І в життя я продовжую грати.
Це довічне бажання безглузде
Вище криши підносити себе.
Вдосталь влади і просто "капусти",
І завчасно оплачене небо.
Все по хмарах-примарах крокую,
Відкорковую пляшку за пляшкой.
Все мені до пи*ди і по х*ю,
Світ наскільки легкий, стільки ж важкий..
без назви
© Copyright: Женя Голобабов, 2008
Свидетельство о публикации №108120203387
Свидетельство о публикации №108120203387
Рецензии