Хотiли б Ви?

Хоті ли б Ви кохати без віддачі?
Без погляду, що зламує замки?
Хотіли б ви без страху прямо в пащу
До безнадійності, в нечитані казки?

Хотіли б Ви від спогадів звільнитись?
Та потонути в чарах неведінь?
Чи може, заховатися, забутись
Від непокірних злиднів невезінь?

Хотіли б Ви крокуючи рядками,
Промовити забутії слова:
„-Дивися, он десь там, поміж зірками
горить твоє незгаслеє ім’я ”..

Хотіли б Ви на терені життєвім
Закінчити неписані вірші?
Та в погляді покірності миттєвім,
Відчути потяг щастя до душі?

Хотіли б Ви цілунки дарувати
Тому, хто ще не спалює листи?
Тому, з ким можна просто відчувати.
Проходити веселкові мости.

Хотіли б Ви все навпіл поділити?
Життя – уздовж, упоперек – любов?
Горе чекань надіями залити.
З’єднати в одне ціле навіть кров?

Хотіли б Ви кохати без обмежень?
Без забобонів, притч та без думок?
Якщо фундамент є, то буде стрижень...
З якими можна навіть до казок...