Прокурене життя моє журбою.
Побита доля батогом подій.
Хіба хотіла я бути рабою
Своїх безглуздих,безнадійних мрій?
Чи марила про болісне розп'яття
Своїх безмежних, прісних почуттів?!
Чи це від Бога - вічнеє завзяття
До написання проклятих віршів?!
Я не просила перемог легких у щастя.
І не молилась за своє просте ім'я.
Я не навчилась у кохання красти
Шалену пристрасть цього відчуття.
Співай, моя журба, бо ти навіки
З'єднала горе й радість у мені.
Лети, душа моя. Піднімеш віки.
І запалаєш в грішному вогні.
Прокурене життя
© Copyright: Юлия Саулина, 2008
Свидетельство о публикации №108113002929
Свидетельство о публикации №108113002929
Рецензии