Він такий... Такий... Такий затишний та рідний. Там забуваєш про те, що ти самотній, тому що в тебе є найголовніше - місто і мрія. Місто, в якому збуваються мрії...
А ще там дивовижна осінь... Взагалі, Англія - це осіння країна, але осінь в Кембріджі - це щось особливе! Тільки уяви - готичні будинки, за гострі шпилі яких чіпляється місяць, закутаний в сіру хмаринку, калюжі, в яки зазирають зорі та найчарівниший сірий дощик, який огортає тебе своїми краплинками, неначе дирявою, але такою рідненькою ковдрою...
А місяць??? Він там такий близький, що здаеться - залізеш на дах - і вже можешь здувати з нього пилинки...
Як я вмовляла Зайку по хати з мною
© Copyright: Катя Робертсон, 2008
Свидетельство о публикации №108113002248
Свидетельство о публикации №108113002248
Рецензии
