Йшли два парубка селом
та й повз двір Микити,
бачуть, що у нього в хаті
та й вікно відкрите.
"Ей, пішли - кричать Микиті -
їсти з нами сало!"
Та мовчить чомусь Микита -
як язик забрало.
"То ходімо з нами - кличуть -
хоч горілку пити!
Знов мовчання -тож які
тут висновки робити?
Каже парубок другому:
"Знаю як тепер -
не хоче сала і горілки,
значить він помер."
Раптом голос із вікна
лине безпорадний:
"Та кохаюсь хлопці я,
будь воно неладне!"
08.03.2008
Кохання
© Copyright: Александр Рожко, 2008
Свидетельство о публикации №108113002090
Свидетельство о публикации №108113002090
Рецензии