МАМА. укр

 



Завжди  у  цьому  світі  такий  час  настає,
Коли  рідна  Мама  нам   життя  дає,
І  далі , незупинно , йде  поруч  тихим  кроком,
Завжди  про  нас  хвилюючись,  рахує  Мама  роки.

Із ранку  і  до  вечора , серед  глухої  ночі,
Завжди  за  нами  стежать  рідної  Мами  очі,
Завжди  подбає  Мама , завжди  душею  з  нами,
Які-б  ми  не  були  і  дочки  і  сини.

Як би  не  був  далеко , коли  тебе  хтось  скривдив,
Завжди  на  допомогу  нам  рідна  Мама  прийде,
Які  б  життя  нам  наше , складні  не  грало  гамми,
Теплом  душі  своєї , завжди  зігріє  Мама.

Життєві  негаразди , біда  коли  у  нас,
Завжди  свою  пораду , нам  рідна  Мама  дасть,
І  як  далі  жити,  вже  зовсім  не знаєш,
Тільки  рідній  Мамі  душу  відкриваєш.

Сонце  коли  світить , або  місяць  зійде,
Рідна  Мама  завжди  на  допомогу  прийде,
Завжди  хоч  на  початку , або  в  кінці  життя,
Завжди  ми  відчуваєм , серця  її  биття.

Коли  її  болить , як  серце  забринить,
На  жаль  ми  часто  бачим , як  наші  Мами  плачуть,
І  ні  складними  віршами , або  простою  прозою,
Не можна  описати  рідної  Мами  сльози.

Всі  по  життю  ідем  ми  різними  шляхами,
Завжди , в  любій  дорозі , душею  з  нами  Мама,
Щасливі  з  перемогами  ми  першими  птахами,
Завжди , у  першу  чергу , до  рідної  йдем  Мами.

Які  слова  подяки  сьогодні  нам  знайти,
За  те  що  поруч  Мама   з  дітьми  іде  завжди,
І  зовсім  молодою , чи  вже  в  роках  вона,
Повинні  пам`ятати , що  Мама  є  одна.

Нема  такого  місця  на  всьому  білім  світі,
Такого  матер`ялу  ніде  нам  не  знайти,
Щоб  діти  всього  миру , маленькі  і  дорослі,
Поставить  рідній  Мамі   пам`ятник  змогли.

Куди  б  не  направляло  життя  нас  джерело,
Ніколи  не забудем   рук  Маминих  тепло,
І  часу  не  спинити   роки  як  журавлі,
Спасибі  Мамі  скажем  поклоном  до  землі.


                14. 05. 2002.