Схиливши голову,стоїть самотня мати
Біля високої журливої верби
І думає про сина - про солдата:
Де зараз він?Побачити якби...
Ти повертайсь,колись вона благала,
Благословляючи на довгий путь,
Але якщо лиха година стала
Згадай свій край і не забудь
Село своє і хату рідну,
І сад зелений, тихий гай,
Безмежну далечінь блакитну,
Як буде важко, ти згадай.
Я не забуду,мамо,я згадаю
І повернуся я лише чекай,
Любов твою я всюди відчуваю,
Тож мене завжди збереже вона нехай.
Тебе саму тепер я залишаю,
Та не сумуй без мене,не журись!
Я повернуся,мамо,обіцяю,
А доти ти за мене помолись.
Біля верби тієї син колись стояв -
Тепер старенька там його чекає
І з болем згадує,синок колись сказав:
"Я повернуся,мамо,обіцяю..."
Я вернусь...
© Copyright: Ксения Котляревская, 2008
Свидетельство о публикации №108112900317
Свидетельство о публикации №108112900317
Рецензии
Для тех,кто её не знает,наверно,нет..."рыфмуиться" пишется с буквой "е"(это вам так - для общего развития)
Ксения Котляревская 29.11.2008 08:28 Заявить о нарушении
Ксения Котляревская 29.11.2008 08:28 Заявить о нарушении
почитал еще чуть... придраться не к чему, грамотой не страдаете... засмотрелся фоткой... осознал ошибку... пойду к другим... не прощайтесь,
Владимир Гладких 29.11.2008 09:41 Заявить о нарушении
Владимир Гладких 29.11.2008 09:41 Заявить о нарушении