Доба

 
Подивишся -
Серцю болить.
Отямишся, мабуть,
Не скоро.
Безладдя
Повзучого пліть
Міцніше
Охоплює горло.

Напевне,
Це міра доби,
Якою ще жити
І дбати.
Поділено
Навпіл скарби
По совісті
Старшого брата.

Чиєсь -
Сподівання і біль
І власного
Жарту на крові -
Порізнено,
Як самоціль:
На попіл,
На м"яти ранкові.


Рецензии
Цікавий вірш... Заставляє задуматись...
Спасибі, Анатолію!
Удачі та натхнення!

Владимир Бояновский   27.11.2008 20:27     Заявить о нарушении

В субботу 22 февраля состоится мероприятие загородного литературного клуба в Подмосковье в отеле «Малаховский дворец». Запланированы семинары известных поэтов, гала-ужин с концертной программой.  Подробнее →