ТАК БУЛО
Воно мабуть
Так і було.
По-іншому
Бути не мало.
На спомині:
Рідне село...
Як - рідне?
Помовкую змалу.
Пригадую школу,
Школят.
Тоді ще
Сирі та зелені
Ми, хлопці,
У купі дівчат
Зі шпильками
Котрі в кишені.
Тоді від жаги
Ледь живі.
Не смію
Кривити на слові.
А потім -
Роса на траві...
Припроводи
Передранкові...
Напомини
На самоціль...
І Слава,
І Слово від Бога.
Лишається
Біою сіль
І простору -
Вільна дорога.
© Copyright: Анатолий Таран, 2008
Свидетельство о публикации №108112702561
Свидетельство о публикации №108112702561
Рецензии