На причілку котик миється лапкою,
Я зачарована дивною казкою,
Бо вечір на дворі чудний.
Тихесенько вітер яблуню бавить,
Зелене листячко крадькома гладить,
Якийсь він сьогодні сумний.
Чи, може, втомився і хоче поспати,
Чи надокучило взимку кружляти
Пухнасті білі сніги?
Чи, може, до яблуньки прихильність має,
До цвіту ніжність свою проявляє,
Чи плаче без сліз від нудьги?
Розсипались зорі бісером срібним,
Підкралася ніченька місяцем плідним,
І вітер зненацька заснув.
А котик вкрив носик пухнастою лапкою,
Я зачарована дивною казкою,
Хоч вечір у ніч промайнув.
Дивна казка
© Copyright: Татьяна Левицкая, 2008
Свидетельство о публикации №108112602311
Свидетельство о публикации №108112602311
Рецензии
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.