Пізнай мене в мороці слів,
В залежності ржавої сталі,
За те, що колись не схотів
Мене залишити в печалі.
Пізнай мене в сонячнім світлі,
В приватному танці води,
З те, що любила помітно
Непомічені вади твої.
Пізнай мене в швидкості буднів,
В кривавій форматності днів,
За те, що сказала "Не буду!"
Коли залишитись молив.
Пізнай мене в соромі слави,
В купі багна, без душі,
За те, що на мріяні лави
Садилась на рукі чужі.
Пізнай мене справжню, без гриму,
Без тої фальшивої гри,
Пізнай мене справжню, всесильну
Мої прочитавши вірші...
Пiзнай мене
© Copyright: Ольга Стужная, 2008
Свидетельство о публикации №108112500207
Свидетельство о публикации №108112500207
Рецензии