Зелений, як старе повір`я.
Сховаю погляд у воді.
Столітніх верб невтішні вії
Закрили шлях, де ти ходив.
Ми знали, що так буде в нас,
Але не знали, що ТАК буде.
Ще твій вогонь в мені не згас,
І щось у серці тихо нудить,
А ти – не поряд. І туман
Шепоче: «Мріяти не треба».
І знов співає «Океан»*
Про те, як холодно без тебе.
Я сповнена зелених чар,
Я привезла їх із собою.
Хто ти – чаклун чи яничар?
Чому здалася я без бою?
Чому відкрила всі шляхи,
І перейшла усі кордони?
І стала подихом ріки
І вітром у твоїх долонях…
* "Океан Ельзи", композиція "Холодно"
Спогад
© Copyright: Татьяна Ши, 2008
Свидетельство о публикации №108112501224
Свидетельство о публикации №108112501224
Рецензии
Сама його люблю.... :))) Вдячна за відгук, особливо приємно, коли хтось читає україномовний витвір...
Татьяна Ши 04.06.2013 14:11 Заявить о нарушении
Татьяна Ши 04.06.2013 14:11 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
