Сірим сутінком холод неприбраний
Перетнувся з виною безкарною
І горить в ньому посмішка демона,
Поцілунок пропащого янгола.
Без реакції срібного дзеркала
Не сховати під трунком, під попілом
Спів, що лине із серця розбитого,
Що у жертву піднесене ворону.
Всі дороги вже листям заметені,
Заховаємо під важким коміром
І печаль, що жевріє над деревом,
І пісні, перетравлені вороном.
Ворону
© Copyright: Лана Ветренная, 2008
Свидетельство о публикации №108112203948
Свидетельство о публикации №108112203948
Рецензии