Мандри
Помандруй зі мною, поле,
Помандруй, зелений гай,
Куди кличе мене доля,
У далекий небокрай.
Я візьму вас із собою.
Річку-стрічку золоту,
Тополиною весною
В свої кучері вплету.
Роси теж мені згодяться,
Назбираю досхочу,
Хай буранами насняться,
Коли в небо полечу.
Заберу стару смереку,
Сливу сиву від дощу,
Тільки подругу-лелеку
До гніздечка відпущу.
Що природі я залишу,
Якщо більшість заберу?
Може, вітер? Може, тишу?
Ні! І це я заберу.
Що було зіницям мило,
Поведу на повідці.
Все, що гріло і любило,
Хай залишиться в душі!
Свидетельство о публикации №108111501954
З теплом
Надя Чорноморець 27.02.2011 13:53 Заявить о нарушении
Дуже рада Вашій появі у себе на сторінці. Часто згадую Ваші вірші, такі близькі і зрозумілі мені! Хай Вам щастить,
з ніжністю,
Таня
Татьяна Левицкая 02.03.2011 13:02 Заявить о нарушении